Аналітична діяльність заступника директора

Педагогічний аналіз – це функція управління, спрямована на вивчення стану, тенденцій розвитку, об’єктивну оцінку результатів навчально-виховного процесу і вироблення на цій основі рекомендацій  по впорядкуванню системи або переводу її на більш високий рівень

Що  означає  проаналізувати?

Це значить:

Ø встановити причинно-наслідкові зв’язки між методами управлінського (або психолого-педагогічного) впливу та отриманими результатами;

Ø обов’язково виробити  рекомендації.

Відмінність педагогічного аналізу від контролю

Контроль дає відповідь керівнику на 2 питання:

ЩО?   і  ЯК?

Педаналіз дає відповідь керівнику на 3 питання:

Чому це сталось?

Як ліквідувати причини  даного негативного явища?

Як розвивати позитивні тенденції?

Завдання педагогічного аналізу

Ø  аналіз якості викладання, рівня знань, розвитку, вихованості учнів;

Ø  вивчення шляхів розвитку педагогічного процесу в цілому і за окремий період;

Ø  вивчення шляхів досягнення конкретних результатів роботи освітньої системи (або конкретного закладу);

Ø  визначення причин неузгодженості у діяльності підрозділів;

Ø  аналіз взаємодії  освітньої системи з навколишнім;

Ø  виявлення і обґрунтування внутрішніх педагогічних резервів підвищення якості викладання, рівня знань, вихованості ;

Ø  аналіз ППД, вироблення рекомендацій щодо його засвоєння;

Ø  аналіз результатів інноваційної діяльності;

Ø  аналіз ефективності управління;

Ø  розробка конкретних рекомендацій за підсумками аналізу.

Процедура педагогічного аналізу

Ø  Конкретизація мети аналізу.

Ø  Відбір достовірних фактів.

Ø  Систематизація відібраних матеріалів.

Ø  Зіставлення з плановими показниками.

Ø  Виявлення тенденцій.

Ø  Аналіз причин успіхів та недоліків.

Ø  Вироблення рекомендацій.

Види педагогічного аналізу

за об ’ єктом:

                  педаналіз процесу навчання;

                  педаналіз процесу виховання;

                  педаналіз процесу управління;

за суб ’ єктом:

                  самоаналіз, взаємоаналіз,

                  адміністративний;

                  громадський, інспекторський; 

за змістом:

                   оперативний (параметричний);

                   тематичний;

                   підсумковий (комплексний);

за повторюваністю:

                   разовий;

                  періодичний;

                  постійний

Методи аналітики

поділ на частини,

класифікація,

ранжування,

систематизація,

порівняння,

узагальнення,

аналогія,

синтез,

аналіз,

індукція,

дедукція,

абстрагування тощо.