Аналіз уроку

Самоаналіз уроку

1.     Характеристика класу:

а)     структура міжособистісних відносин: літери, аутсайдери; наявність угрупувань, їхній склад; взаємодія структур особистісних взаємин і організаційної структури класу;

б)    недоліки біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматичні обстеження; особливості вищої нервової діяльності (надмірна загальмованість або збудливість); патологічні відхилення;

в)     недоліки психологічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих або інших членів учнівського колективу; порушення розвитку вольової сфери в окремих учнів; ослаблення емоційної сфери особистості. Характеристика розвитку психічних властивостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки в ставленні до себе, учителя, родини, колективу;

г)      аналіз недоліків підготовленості учнів класу: пробіли у фактичних знаннях і вміннях; проблеми і навички навчальної праці; дефекти у звичках і культурі поведінки;

д)    недоліки дидактичних і виховних впливів школи, після чого недоліки впливу родини, однолітків, позашкільного середовища.   

(Звичайно, зовсім не обов’язково при кожному самоаналізі уроку давати настільки докладну характеристику класу, у якому він проходив. Однак, самоаналіз уроку вчителем відрізняється від аналізу керівника тим, що він зорієнтований не тільки на конкретний клас, але й на конкретних учнів.)

2.     Зовнішні зв’язки уроку: місце і роль даного уроку в досліджуваній темі; характер зв’язку уроку з попередніми й наступними уроками.

3.     Характеристика триєдиної мети уроку з опорою на характеристику класу – чого треба домогтися в знаннях і вміннях, виходячи із специфіки учнівського колективу. Який виховний вплив зробити на учнів; які якості почати, продовжувати, закінчити розвивати.

4.     Характеристика задуму уроку (план): що собою являє зміст навчального матеріалу; як будуть засвоювати його учні, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності; яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі; яка частина матеріалу вимагає допомоги вчителя при засвоєнні. Що необхідно міцно запам’ятати, а що використати тільки для ілюстрації; що з раніше вивченого необхідно повторити й на що обпертися при збагненні нового; як закріпити знову вивчене; що буду цікавим і легшим, а що важким; яким чином будуть досягнуті на уроці виховні та розвивальні задачі.

5.     Як був побудований урок, виходячи з його задуму? Характеристика етапів уроку, виділення навчально-виховних методів, які найбільш позитивно або негативно впливають на хід уроку, на формування кінцевого результату.

6.     Структурний аспект самоаналізу: докладний аналіз етапів, які, на думку вчителя, зробили найбільш сильний позитивний або негативний вплив на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності в рамках цих моментів задач, змісту, методів і форм (доказ оптимальності вибору).

7.     Функціональний аспект аналізу: наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задуму уроку, можливостям класного колективу. Виділяються найбільш вдалі і невдалі моменти в діяльності учителя і учнів; аналізується відповідність стилю стосунків учителя й учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.

8.     Оцінка кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення розриву між поставленими задачами й реальним кінцевим результатом уроку. Причини цього розриву; оцінка досягнення виховних і  розвиваючих задач уроку; висновки та самооцінка уроку.