Підсумковий аналіз навчального року

1.     Аналіз діяльності адміністрації з управління школою.

1.1.Аналіз якості планування:

–          відображення актуальних питань теорії і практики навчання на сучасному етапі;

–          позитивні сторони (забезпечення умов діяльності школи, реалізація ідей і принципів реформування освіти, організація економічної діяльності  школи);

–          недоліки у плануванні, їх вплив на хід навчально-виховного процесу;

–          завдання на новий навчальний рік;

–          концентрація уваги на розвитку творчих здібностей педагогів і учнів, на роботі з обдарованими учнями;

–          створення умов для самовираження особистості в різних видах діяльності.

1.2.Аналіз якості контролю:

–          обґрунтування розподілу обов’язків адміністрації по контролю  за навчально-виховним процесом;

–          кількість і якість відвіданих уроків, позаурочних заходів;

–          вплив контролю на підвищення якості роботи окремих учителів і педколективу в цілому (як допоміг усунути чи зменшити недоліки);

–          назвати причини недостатньої ефективності контролю (типові:

          мало використовується такий його вид, як контроль за виконанням;

непродуманий розподіл обов’язків по контролю; низький рівень вимогливості адміністрації до педагогів, які недобросовісно працюють; слабка допомога адміністрації вчителям; відсутність масового характеру в цій роботі (незначна роль у ньому методичних об’єднань, взаємоконтролю, самоконтролю).

1.3.Аналіз якості організаційної діяльності:

–          комплектування та розміщення педкадрів;

–          розподіл навантаження та обов’язків між учителями;

–          обладнання робочих місць, навчально-матеріальне забезпечення;

–          організація діяльності допоміжного персоналу.

1.4.Аналіз якості методичної роботи:

–          Чи є система методичної роботи в школі.

–          Відповідність системи методичної роботи потребам учителів.

–          Якість і результативність роботи методоб’єднань, організаційно-методичних структур (творчі групи, динамічні, семінари….), їх вплив на якість викладання.

  - Спрямованість роботи методичних угрупувань на реалізацію  методичної  проблеми.

–          Стан реалізації  проблеми.

–          Значення і результативність роботи щодо вивчення, впровадження ППД, інновацій.

–          Наявність, якість методичних розробок, публікацій учителів.

–          Якість самоосвіти (показати взаємозв’язок: самоосвіта     якість викладання            якість знань, розвитку учнів).

–          Результативність роботи ради методичного кабінету.

–          Недоліки в методичній роботі.

–          Робота методичного активу.

–          Результативність підвищення професійного рівня вчителів школи (творчі групи, магістр, кандидат педагогічних  наук).

–          Якість навчально-виховної роботи.

2. Аналіз  якості викладання:

–          стан виконання навчальних планів і програм за змістом, кількістю годин, видами навчальної діяльності;

–          раціональний вибір варіантів навчальних планів відповідно до структури організації навчально-виховного процесу в школі;

–          розробка, впровадження авторських, альтернативних навчальних планів, програм, ефективність їх реалізації;

–          розробка і впровадження нових спецкурсів з навчальних предметів, інтегрованих курсів та спецкурсів, ефективність їх реалізації;

–          стан реалізації особистісного підходу до навчання і розвитку;

–          робота факультативів, наукових товариств, предметних гуртків;

–          стан позакласної роботи вчителів-предметників;

–          результати участі учнів у районних, міських, республіканських, міжнародних олімпіадах з навчальних предметів;

–          система профорієнтаційної  роботи;

–          більш детально стан викладання в початкових класах (тут закладається фундамент);

–          виділити слабкі класи, визначити причини відставання (низький рівень якості викладання, відсутність єдиних вимог тощо) і шляхи подолання такого  стану.

Основна думка аналізу якості викладання : якість викладання         якість знань, розвитку.

      3. Аналіз результативності навчально-виховної роботи:

–        динаміка росту (спаду) успішності у порівнянні з минулим навчальним роком по школі в цілому та по класам;

–        ріст (спад) кількості учнів, що мають високі навчальні досягнення;

–        результати державної атестації у порівнянні з минулим навчальним роком;

–        розподіл випускників за каналами навчання і працевлаштування;

–        діяльність учителів щодо розвитку творчого потенціалу учнів, залучення їх до різного виду діяльності;

–        психологізація  навчально-виховного процесу;

–        стан відвідування, його залежність від якості викладання і якості роботи вчителя;

–        якість, результативність виховних заходів;

–        стан дисципліни в школі та окремих учнів, рівень культури, ставлення до навчання, громадських доручень;

–        впровадження нових форм та методів виховання, їх ефективність;

–        система індивідуальної роботи з педагогічно занедбаними дітьми та дітьми, схильними до правопорушень;

–        учнівське самоврядування, його участь у справах школи;

–        результативність діяльності учнівських організацій, дитячих, юнацьких об’єднань;

–        співробітництво вчителів, класних керівників, вихователів, учнівських організацій.

4.  Аналіз якості роботи школи з батьками і громадськістю:

–          якість проведених батьківських зборів загальношкільних і класних;

–          результативність роботи по педагогізації батьків (лекторії, університет знань, тематичні батьківські збори, зустрічі з працівниками культури, правознавцями тощо);

–          ефективність роботи батьківських комітетів (актуальність тематики засідань, регулярність, активність у навчально-виховному процесі);

–          участь батьків в організації та проведенні позакласної роботи (гуртки, факультативи, екскурсії, оснащення, обладнання навчальних кабінетів);

–          наявність батьків-спонсорів;

–          ініціатива батьків у створенні батьківського фонду як додаткового джерела фінансування різних виховних заходів;

–          ефективність взаємозв’язків школи з навколишнім середовищем.

5. Аналіз використання навчально-матеріальної бази предметних кабінетів.

6. Стан здоров’я учнів і вчителів.

7. Психологічний клімат у школі:

–          соціальний захист учителів;

–          поліпшення умов праці;

–          згуртованість педколективу, єдність у постановці та досягненні мети;

–          стиль взаємовідносин між учителями й учнями.

8. Висновки і пропозиції.