субота, 14 квітня 2018 р.

Розвиваємо критичне мислення


В епоху екранів і мислення картинками ми пасивно споживаємо не завжди потрібну інформацію. Що вже казати про дітей, котрі, наслідуючи дорослих, так само живуть в екрані. Чи можна привернути їх увагу, захопити, навчити мислити критично: аналізувати, обробляти і застосовувати нові знання задля чогось особливого? 

Оsvitoria.media  пропонує кілька ідей, як це зробити.

 

12 ідей для розвитку критичного мислення на уроках


субота, 17 березня 2018 р.

Підсумковий аналіз навчального року




1.     Аналіз діяльності адміністрації з управління школою.

1.1.Аналіз якості планування:
          відображення актуальних питань теорії і практики навчання на сучасному етапі;
          позитивні сторони (забезпечення умов діяльності школи, реалізація ідей і принципів реформування освіти, організація економічної діяльності  школи);
          недоліки у плануванні, їх вплив на хід навчально-виховного процесу;
          завдання на новий навчальний рік;
          концентрація уваги на розвитку творчих здібностей педагогів і учнів, на роботі з обдарованими учнями;
          створення умов для самовираження особистості в різних видах діяльності.

1.2.Аналіз якості контролю:
          обґрунтування розподілу обов’язків адміністрації по контролю  за навчально-виховним процесом;
          кількість і якість відвіданих уроків, позаурочних заходів;
          вплив контролю на підвищення якості роботи окремих учителів і педколективу в цілому (як допоміг усунути чи зменшити недоліки);
          назвати причини недостатньої ефективності контролю (типові:
          мало використовується такий його вид, як контроль за виконанням;
непродуманий розподіл обов’язків по контролю; низький рівень вимогливості адміністрації до педагогів, які недобросовісно працюють; слабка допомога адміністрації вчителям; відсутність масового характеру в цій роботі (незначна роль у ньому методичних об’єднань, взаємоконтролю, самоконтролю).

1.3.Аналіз якості організаційної діяльності:
          комплектування та розміщення педкадрів;
          розподіл навантаження та обов’язків між учителями;
          обладнання робочих місць, навчально-матеріальне забезпечення;
          організація діяльності допоміжного персоналу.

1.4.Аналіз якості методичної роботи:
          Чи є система методичної роботи в школі.
          Відповідність системи методичної роботи потребам учителів.
          Якість і результативність роботи методоб’єднань, організаційно-методичних структур (творчі групи, динамічні, семінари….), їх вплив на якість викладання.
  - Спрямованість роботи методичних угрупувань на реалізацію  методичної  проблеми.
          Стан реалізації  проблеми.
          Значення і результативність роботи щодо вивчення, впровадження ППД, інновацій.
          Наявність, якість методичних розробок, публікацій учителів.
          Якість самоосвіти (показати взаємозв’язок: самоосвіта     якість викладання            якість знань, розвитку учнів).
          Результативність роботи ради методичного кабінету.
          Недоліки в методичній роботі.
          Робота методичного активу.
          Результативність підвищення професійного рівня вчителів школи (творчі групи, магістр, кандидат педагогічних  наук).
          Якість навчально-виховної роботи.

2. Аналіз  якості викладання:
          стан виконання навчальних планів і програм за змістом, кількістю годин, видами навчальної діяльності;
          раціональний вибір варіантів навчальних планів відповідно до структури організації навчально-виховного процесу в школі;
          розробка, впровадження авторських, альтернативних навчальних планів, програм, ефективність їх реалізації;
          розробка і впровадження нових спецкурсів з навчальних предметів, інтегрованих курсів та спецкурсів, ефективність їх реалізації;
          стан реалізації особистісного підходу до навчання і розвитку;
          робота факультативів, наукових товариств, предметних гуртків;
          стан позакласної роботи вчителів-предметників;
          результати участі учнів у районних, міських, республіканських, міжнародних олімпіадах з навчальних предметів;
          система профорієнтаційної  роботи;
          більш детально стан викладання в початкових класах (тут закладається фундамент);
          виділити слабкі класи, визначити причини відставання (низький рівень якості викладання, відсутність єдиних вимог тощо) і шляхи подолання такого  стану.

Основна думка аналізу якості викладання : якість викладання         якість знань, розвитку.

      3. Аналіз результативності навчально-виховної роботи:
        динаміка росту (спаду) успішності у порівнянні з минулим навчальним роком по школі в цілому та по класам;
        ріст (спад) кількості учнів, що мають високі навчальні досягнення;
        результати державної атестації у порівнянні з минулим навчальним роком;
        розподіл випускників за каналами навчання і працевлаштування;
        діяльність учителів щодо розвитку творчого потенціалу учнів, залучення їх до різного виду діяльності;
        психологізація  навчально-виховного процесу;
        стан відвідування, його залежність від якості викладання і якості роботи вчителя;
        якість, результативність виховних заходів;
        стан дисципліни в школі та окремих учнів, рівень культури, ставлення до навчання, громадських доручень;
        впровадження нових форм та методів виховання, їх ефективність;
        система індивідуальної роботи з педагогічно занедбаними дітьми та дітьми, схильними до правопорушень;
        учнівське самоврядування, його участь у справах школи;
        результативність діяльності учнівських організацій, дитячих, юнацьких об’єднань;
        співробітництво вчителів, класних керівників, вихователів, учнівських організацій.

4.  Аналіз якості роботи школи з батьками і громадськістю:
          якість проведених батьківських зборів загальношкільних і класних;
          результативність роботи по педагогізації батьків (лекторії, університет знань, тематичні батьківські збори, зустрічі з працівниками культури, правознавцями тощо);
          ефективність роботи батьківських комітетів (актуальність тематики засідань, регулярність, активність у навчально-виховному процесі);
          участь батьків в організації та проведенні позакласної роботи (гуртки, факультативи, екскурсії, оснащення, обладнання навчальних кабінетів);
          наявність батьків-спонсорів;
          ініціатива батьків у створенні батьківського фонду як додаткового джерела фінансування різних виховних заходів;
          ефективність взаємозв’язків школи з навколишнім середовищем.

5. Аналіз використання навчально-матеріальної бази предметних кабінетів.
6. Стан здоров’я учнів і вчителів.
7. Психологічний клімат у школі:
          соціальний захист учителів;
          поліпшення умов праці;
          згуртованість педколективу, єдність у постановці та досягненні мети;
          стиль взаємовідносин між учителями й учнями.
8. Висновки і пропозиції.

субота, 17 лютого 2018 р.

Відвідуємо урок


ОРІЄНТОВНІ ЦІЛІ ВІДВІДУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

  

Ø  Вивчити ефективність методів навчання, які застосовує педагог на занятті.
Ø  Вивчити об’єктивність оцінювання знань, умінь і навичок дітей.
Ø  Визначити ефективність роботи педагога щодо розвитку пізнавальних інтересів дітей.
Ø  Ознайомитися з роботою молодого педагога.
Ø  Вивчити, як педагог використовує матеріал заняття для виховання дітей.
Ø  Виявити доцільність та ефективність форм навчання, які використовує педагог.
Ø  Вивчити рівень самостійної роботи учнів на уроці.
Ø  Вивчити, як вчитель здійснює на уроці міжпредметні зв’язки.
Ø  Вивчити рівень та методи забезпечення зворотного зв’язку на уроці.
Ø  Вивчити роботу вчителя щодо формування інтересу в учнів до предмету.
Ø  Вивчити рівень сформованості в учнів загальнонавчальних навичок.
Ø  Вивчити роботу вчителя щодо формування в учнів уміння самостійно здобувати знання.
Ø  Встановити рівень знань учнями фактичного матеріалу.
Ø  Вивчити хід впровадження в практичну діяльність вчителів результатів роботи методоб’єднання (творчої, динамічної групи тощо).
Ø  Вивчити результативність впровадження нової технології.
Ø  Вивчити стан дисципліни на уроці, рівень культури.
Ø  Вивчити діяльність вчителя щодо розвитку творчого потенціалу учнів.
Ø  Вивчити стан реалізації принципу єдності навчання, виховання і розвитку особистості.
Ø  З’ясувати рівень викладу навчального матеріалу.
Ø  Вивчити ефективність та доцільність використання наочності на уроці.
Ø  Вивчити, як вчитель здійснює на уроці індивідуалізацію та диференціацію.
Ø  Вивчити стиль спілкування вчителя з учнями.
Ø  Вивчити роботу вчителя щодо управління пізнавальною діяльністю учнів.
Ø  З’ясувати оптимальність відбору змісту навчального матеріалу.
Ø  Ознайомитися з організаційною діяльністю педагога у проведенні уроку.
Ø  З’ясувати стан роботи вчителя щодо формування внутрішньої мотивації учіння.
Ø  З’ясувати методи співробітництва роботи вчителя і учнів на уроці.
Ø  Встановити санітарно-гігієнічний режим уроку.
Ø  Вивчити техніку проведення уроку (ритм, темп, розподіл часу тощо).
Ø  Встановити грамотність вчителя при використання певних навчальних технологій і методик та ефективність їх використання.
Ø  Вивчити систему контрою, перевірки і різноманітність методів, форм, типів, видів перевірки та контролю діяльності учнів).
Ø  Вивчити психологічний стан учнів на уроці (активність, впевненість, відчуття комфорту, профілактика стомленості, страху, розгубленості).

субота, 13 січня 2018 р.

Відвідуємо урок


ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ВІДВІДУВАННЯ УРОКУ

1. Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів на уроці.
2. Реалізація вчителем виховного потенціалу уроку.
3. Виховання патріотизму та національної свідомості школярів.
4. Реалізація вчителем дидактичних принципів навчання.
5. Ефективність застосування методів навчання.
6. Ефективність застосування форм навчання.
7. Застосування лекційно-практичної системи навчання.
8. Забезпечення засвоєння учнями основних понять на уроці.
9. Забезпечення розвитку мислення учнів на уроці.
10. Ефективність роботи вчителя з розвитку пізнавальної активності учнів.
11. Застосування проблемного навчання.
12. Уміння вчителя організовувати навчальну роботу на уроці, забезпечити навчальну дисципліну.
13. Організація ігрової діяльності учнів на уроці.
14. Формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів.
15. Організація самостійної роботи учнів на уроці.
16. Ефективність використання логічно-структурних схем.
17. Реалізація міжпредметних зв’язків.
18. Формування в учнів необхідності в знаннях, навичок самоосвіти.
19. Комп’ютеризація навчально-виховного процесу.
20. Розвиток творчих здібностей і обдарувань школярів.
21. вироблення навичок культури усного і писемного мовлення.
22. Ефективність роботи вчителя з розвитку мови учнів, збагачення словникового запасу.
23. Робота вчителя над удосконаленням навичок читання учнів.
24. Формування в учнів інтересу до вивчення рідної мови.
25. Реалізація ідей українознавства на уроці.
26. Ефективність застосування вчителем наочності роздаткового матеріалу.
27. Раціональність використання вчителем часу на уроці.
28. Гуманізація навчально-виховного процесу.
29. Здійснення трудового виховання і профорієнтаційної роботи.
30. Практична спрямованість викладання предмета.
31. Використання краєзнавчого матеріалу на уроці.
32. Реалізація завдань естетичного виховання школярів.
33. Здійснення індивідуального підходу до учнів.
34. Диференціація навчання на уроці.
35. Оптимальність обсягу і складність домашнього завдання. Інструктаж щодо його виконання.
36. Психологічний мікроклімат уроку.
37. Психологія спілкування вчителя й учнів на уроці.
38. Дотримання вимог навчальної програми щодо оцінювання знань, умінь і навичок на уроці.
39. Врахування вчителем реальних навчальних можливостей учнів.
40. система контролю за рівнем знань учнів.
41. Виявлення прогалин та типових недоліків у знаннях учнів.
42. Робота з невстигаючими та слабко встигаючими учнями на уроці.
43. Ведення тематичного обліку знань.
44. Організація повторення навчального матеріалу.
45. Підготовка до іспитів.
46. Об’єктивність оцінювання знань, умінь і навичок учнів.
47. Дотримання вимог санітарно-гігієнічного режиму (ТБ).
48. Ознайомлення з роботою молодого (нового) вчителя.
49. Вивчення системи роботи вчителя.
50. Виконання вчителем одержаних раніше рекомендацій.
51. Педагогічна техніка вчителя.
52. Надання методичної допомоги вчителю з питань…
53. Ефективність підвищення кваліфікації на курсах і самоосвітня робота вчителя.
54. Результативність впровадження педагогічного досвіду.
55. Вивчення досвіду вчителя з питань…
56. Здійснення класно-урочного контролю.
57. Виявлення резервів ефективності педагогічної праці вчителя.

пʼятниця, 8 грудня 2017 р.

Аналітична діяльність заступника директора


Педагогічний аналіз – це функція управління, спрямована на вивчення стану, тенденцій розвитку, об’єктивну оцінку результатів навчально-виховного процесу і вироблення на цій основі рекомендацій  по впорядкуванню системи або переводу її на більш високий рівень

Що  означає  проаналізувати?
Це значить:
Ø встановити причинно-наслідкові звязки між методами управлінського (або психолого-педагогічного) впливу та отриманими результатами;
Ø обовязково виробити  рекомендації.
Відмінність педагогічного аналізу від контролю
Контроль дає відповідь керівнику на 2 питання:
ЩО?   і  ЯК?
Педаналіз дає відповідь керівнику на 3 питання:
Чому це сталось?
Як ліквідувати причини  даного негативного явища?
Як розвивати позитивні тенденції?

Завдання педагогічного аналізу
Ø  аналіз якості викладання, рівня знань, розвитку, вихованості учнів;
Ø  вивчення шляхів розвитку педагогічного процесу в цілому і за окремий період;
Ø  вивчення шляхів досягнення конкретних результатів роботи освітньої системи (або конкретного закладу);
Ø  визначення причин неузгодженості у діяльності підрозділів;
Ø  аналіз взаємодії  освітньої системи з навколишнім;
Ø  виявлення і обґрунтування внутрішніх педагогічних резервів підвищення якості викладання, рівня знань, вихованості ;
Ø  аналіз ППД, вироблення рекомендацій щодо його засвоєння;
Ø  аналіз результатів інноваційної діяльності;
Ø  аналіз ефективності управління;
Ø  розробка конкретних рекомендацій за підсумками аналізу.

Процедура педагогічного аналізу
Ø  Конкретизація мети аналізу.
Ø  Відбір достовірних фактів.
Ø  Систематизація відібраних матеріалів.
Ø  Зіставлення з плановими показниками.
Ø  Виявлення тенденцій.
Ø  Аналіз причин успіхів та недоліків.
Ø  Вироблення рекомендацій.
Види педагогічного аналізу
за об ’ єктом:
                  педаналіз процесу навчання;
                  педаналіз процесу виховання;
                  педаналіз процесу управління;
за суб ’ єктом:
                  самоаналіз, взаємоаналіз,
                  адміністративний;
                  громадський, інспекторський; 
за змістом:
                   оперативний (параметричний);
                   тематичний;
                   підсумковий (комплексний);
за повторюваністю:
                   разовий;
                  періодичний;
                  постійний
Методи аналітики
поділ на частини,
класифікація,
ранжування,
систематизація,
порівняння,
узагальнення,
аналогія,
синтез,
аналіз,
індукція,
дедукція,
абстрагування тощо.